потерять место

1) General subject: lose place (в книге)

2) Makarov: lose (one's) place (напр. в книге)

gener. giocarsi un posto

1) General subject: hold down a job

2) Economy: hold down

- место арбитража

* * *

- место арбитража

* * *

place;

( в транспорте) seat;

( в поезде тж) berth;

( свободное пространство) room;

space;

( местность) locality;

spot;

( для строительства) site;

( совершения действия) venue;

(происшествия, преступления) scene (of action);

locale;

(пункт, точка) point;

( работы) job;

work;

( должностное тж) post;

position;

( груза) case;

pack(age);

piece;

( в книге) passage

1) (пространство) place, spot; (свободное пространство) room; (для постройки) site

2) (депутатское, члена парламента и т.п.; кресло в зале) seat

3) (положение) position, place

4) (должность) post, place, work

5) (отдельный предмет багажа) piece, bag

lose (терять, проигрывать, упускать, утрачивать, лишаться, лишать)

waste (терять, тратить впустую, расточать, разбазаривать, портить, терять время)

shed (пролить, проливать, лить, терять, сбрасывать, распространять)

drop (падать, ронять, уронить, опускаться, опускать, терять)

spend (тратить, проводить, расходовать, затратить, истратить, терять)

cast (бросать, лить, отбрасывать, отливать, метать, терять)

mislay (заложить, класть не на место, терять)

chuck away (упускать, тратить понапрасну, терять)

take off (снимать, взлететь, сбрасывать, удалять, сбавлять, терять)

1. situation; 2. position; 3. post; 4. location

Русское многозначное существительное положение относится как к физическому расположению предмета или человека, так и к социальному, общественному месту, которое человек занимает. Английские соответствия различают эти аспекты и передают эти значения разными словами, для которых типична разная сочетаемость.

1. situation — (существительное situation многозначно): a) положение, обстановка, положение дел, ситуация: an international situation — международное положение; a financial (strategic) situation — финансовое (стратегическое) положение; ice situation —ледовая обстановка; price situation — уровень/положение цен; the situation at the front — обстановка на фронте Let me know the situation. — Дайте мне знать о положении дел. b) положение, состояние: a happy situation — приятная ситуация; a pleasant situation — удачное положение; to be/to find oneself in a dangerous situation — оказаться в опасном положении; to get into an unpleasant situation — попасть в неприятное положение; to plunge into an awkward situation — вляпаться в неловкое положение; to barge into a dangerous situation — влипнуть в опасную ситуацию/попасть в неловкую ситуацию c) ситуация, момент, эпизод: a dramatic situation — драматический эпизод/драматический момент/ драматическая сцена The play is full of dramatic (strong) situations. — В пьесе много драматических (острых) сцен./В пьесе много драматических (острых) моментов./В пьесе много драматических (острых) эпизодов. d) место, служба, работа: to look for a good situation — искать хорошее место; to find a situation of a governess — найти место гувернантки/найти работу гувернантки; to lose one's situation — потерять место/потерять работу e) расположение: The situation of the house is very convenient — Дом очень удобно расположен. Значение situation — состояние, положение — ассоциируется с территорией, физическим местом, обычно вызывающим определенное состояние, чувство, ощущение. Эти ассоциации проявляются в следующих словосочетаниях: a pleasant/happy situation — может быть сравнимо с вашим положением; unpleasant situation — сравнимо с опасным моментом We are in a situation where there is no real winner. — В нашей ситуации реально нет победителя./В наших сложившихся обстоятельствах реально нет победителя. In this work, the author is back on familiar territory. — В этом произведении автор имеет дело со знакомой ему ситуацией. It is time for her to leave the family nest. — Настало время, когда ей пора покинуть родное гнездо. I have felt at home since the moment I started working here. — Я почувствовал себя как дома с первого момента, когда начал здесь работать. This is right up my street/alley. — Это как раз по-моему./Здееь мне все правится. The park is a haven for tired shoppers. — Парк для усталых покупателей — просто рай. This town lias always been a culture desert. — Этот город всегда был пустыней культуры. That part of the city is nothing but a jungle. — Эта часть города просто джунгли. Не spends many years in the political wilderness. — Он мною лет был в самой гуще политической жизни. This is a potential minefield for beginners. —Для новичков это как сплошное минное поле. We have a very rocky road to travel. — Нам предстоит тернистый путь. I have been caught between a rock and a hard place. — Я оказался между двух огней. We were left high and dry when they withdraw our funding. — Мы оказались на мели, когда они прекратили нас финансировать. Не is in a tight spot. — Он в очень трудном положении.

2. position — (существительное position многозначное): a) положение, место нахождения, расположение: to be in position — быть на месте/занимать обычное положение/занимать правильное положение; to be out of position — быть не на месте The house has a very good position. — Дом удобно расположен. The players were in position. — Игроки были на своих местах. b) положение, поза: to be in an awkward position —лежать в неудобном положении/лежать и неудобной позе c) положение, должность, пост, общественное положение: to hold/to occupy a high position — занимать ведущее положение/занимать высокий пост; to look for a good position — искать хорошую должность; to lose one's position — потерять свое место/свою должность/ свое положение d) положение, возможность: from a position of force/strength — с позиции силы; to be in a position to do smth — иметь возможность что-либо сделать Unfortunately I am not in a position to help you. — К сожалению, у меня нет возможности помочь вам. She put me into a very false position. — Она поставила меня в очень неловкое положение. e) положение, позиция, точка зрения, отношение: We expect you to take a more definite position. — Мы надеемся, что вы займете более определенную позицию. They took up a very firm position. — Они заняли очень твердую позицию.

3. post — положение, пост (ответственное положение, важная или высокая должность): a diplomatic post — дипломатический пост; to hold high political posts — занимать высокие политические посты

4. location — положение, местоположение, расположение (на местности): This is a comfortable location for a new school. — Здесь удобное место для новой школы. I like the location of the hotel — at a five minutes' walk from the underground. — Мне нравится, как расположена гостиница — в пяти минутах ходьбы от метро.

слете́ть

1. (летя, опуститься куда-л.) malsuprenflugi;

2. (упасть) defali.

* * *

1) ( вниз) bajar volando

2) ( улететь) volar (непр.) vi, alzar el vuelo

3) перен. ( внезапно охватить) caer (непр.) vi (sobre)

4) перен. ( внезапно исчезнуть) desaparecer (непр.) vi

5) разг. ( быстро спуститься) bajar en volandas; bajar a las volandas (Лат. Ам.); precipitarse, caer (непр.) vi, rodar (непр.) vi ( упасть)

6) прост. (потерять место, должность) ser destituído, perder el cargo (el empleo)

7) (с губ, с языка) escaparse, salir (непр.) vi

* * *

1) ( вниз) bajar volando

2) ( улететь) volar (непр.) vi, alzar el vuelo

3) перен. ( внезапно охватить) caer (непр.) vi (sobre)

4) перен. ( внезапно исчезнуть) desaparecer (непр.) vi

5) разг. ( быстро спуститься) bajar en volandas; bajar a las volandas (Лат. Ам.); precipitarse, caer (непр.) vi, rodar (непр.) vi ( упасть)

6) прост. (потерять место, должность) ser destituído, perder el cargo (el empleo)

7) (с губ, с языка) escaparse, salir (непр.) vi

* * *

1) gener. (âñèç) bajar volando, (ñ ãóá, ñ àçúêà) escaparse, (óëåáåáü) volar, alzar el vuelo, llegar volando (de todas partes), salir

2) colloq. (áúñáðî ñïóñáèáüñà) bajar en volandas, (ñîáðàáüñà) acudir en volandas, bajar a las volandas (Лат. Ам.), caer, precipitarse, reunirse, rodar (упасть)

3) liter. (внезапно исчезнуть) desaparecer, (внезапно охватить) caer (sobre)

4) simpl. (потерять место, должность) ser destituйdo, perder el cargo (el empleo)

- страх вины

слета́ть

см. слете́ть.

* * *

1) volar (непр.) vi ( y volver); efectuar un vuelo ( de ida y vuelta)

2) разг. (очень быстро сбегать, съездить за чем-либо) correr a buscar ( y volver); ir en volandas (en volanderas)

см. слететь

* * *

1) volar (непр.) vi ( y volver); efectuar un vuelo ( de ida y vuelta)

2) разг. (очень быстро сбегать, съездить за чем-либо) correr a buscar ( y volver); ir en volandas (en volanderas)

см. слететь

* * *

1) gener. (âñèç) bajar volando, (ñ ãóá, ñ àçúêà) escaparse, alzar el vuelo, efectuar un vuelo (de ida y vuelta), llegar volando (de todas partes), salir, volar (y volver)

2) colloq. (áúñáðî ñïóñáèáüñà) bajar en volandas, (очень быстро сбегать, съездить за чем-л.) correr a buscar (y volver), (ñîáðàáüñà) acudir en volandas, bajar a las volandas (Лат. Ам.), caer, ir en volandas (en volanderas), precipitarse, reunirse, rodar (упасть)

3) liter. (внезапно исчезнуть) desaparecer, (внезапно охватить) caer (sobre)

4) simpl. (потерять место, должность) ser destituйdo, perder el cargo (el empleo)

слете́ть

1. (летя, опуститься куда-л.) malsuprenflugi;

2. (упасть) defali.

* * *

1) ( вниз) bajar volando

2) ( улететь) volar (непр.) vi, alzar el vuelo

3) перен. ( внезапно охватить) caer (непр.) vi (sobre)

4) перен. ( внезапно исчезнуть) desaparecer (непр.) vi

5) разг. ( быстро спуститься) bajar en volandas; bajar a las volandas (Лат. Ам.); precipitarse, caer (непр.) vi, rodar (непр.) vi ( упасть)

6) прост. (потерять место, должность) ser destituído, perder el cargo (el empleo)

7) (с губ, с языка) escaparse, salir (непр.) vi

* * *

1) s'envoler ( улететь); quitter vt (взлетев, покинуть)

2) ( упасть) разг. tomber vi (ê.); dégringoler vt ( с лестницы)

••

Сравни с:

стратегий

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *

1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти